Анатолій Кальяненко Верба
Тепла місячна ніч і туман над водою,
І плакуча верба, що спала над ставком,
Соловей загравав з молодою весною
І стожари палали за нашим селом.
Ми зустрілись вночі під тією вербою,
Нас навіки удвох поєднала вона.
І кохання одне ми пізнали з тобою,
Нас в ту ніч поєднала весна.
Приспів:
Ті жадані слова
Я тобі говорив тої ночі,
Їх тобі шепотів
І так ніжно тебе обіймав.
Ті слова від яких
Трепотіло так серце дівоче,
Ті слова, у яких
Я кохання тобі дарував.
Ми навіки удвох, ми навіки з тобою
І у парі пройшли ми не мало доріг,
І нехай наші діти під тою вербою
Зустрічають закоханих милих своїх.
І щоб місячна ніч, і туман над водою,
І плакуча верба, що спала над ставком,
І щоб знов соловей милувався з весною,
І стожари за нашим селом.
Приспів.
