Віктор Павлік Все минуло ^{минус №2}

ВСЕ МИНУЛО 
 
 
Все минуло рідна, все минуло,  
Не жалію я за тим, що було,  
Бо коханню меж в житті не має,  
Той хто вірно любить, той страждає |  
 
А життя так просто не проходить,  
Воно б"є мов джерело землі,  
З бистрини несе моря всі води,  
Прохолодою вкрива тепло душі  
 
Розійшлися дві стежини долі,  
Бо любов переросла в неволю,  
Залишились туга і надія |2x  
І той біль, що в серці я посіяв |  
 
refr.  
 
Не побачимо ми більше зранку,  
Як зірниці мріють на світанку,  
На чужому горі без розплати, |2x  
Свого щастя нам не збудувати |