На дорозі крик і шум.
1.
На дорозі крик і шум, бо до мене їде кум,
Кумчик їде на коні, везе свіжі окуні.
Їде кум, земля дрижить, мед, горілку будем пить,
Будем їсти окунів, ой, позаздріть ви мені.
На дорозі шум, бо до мене кум
Їде на коні, везе окуні.
Приспів.
На дорозі шум, шум, бо до мене кум, кум,
Їде на коні, везе окуні.
2.
Кумчик, коня розпрягай, та до хати поспішай,
Зачекалися на нас і наливочка і квас.
Їде кум, земля дрижить, будуть люди говорить
Та не варто і зважать, людям аби побрехать.
Коня розпрягай, в хату поспішай,
Зачекають нас наливочка й квас.
Приспів.
Програш.
3.
Вже варнятко на вогні, закипіли окуні,
Ой, пора його знімать, я не можу з лави встать.
Сидить кум, душа тремтить, в мене серденько болить,
Ой, сховати я боюсь своє личко в його вус.
Варня на вогні, киплять окуні,
Ой, пора знімать, я не можу встать.
Приспів.
Програш.
4.
На дорозі крик і шум, бо у хаті в мене кум,
Людям спокою нема, що кума про те не зна.
Мед - горілку, з кумом п”ю, біди й горя не знаю,
А як вип”ю на коня, ой, яка щаслива я.
Мед – горілку п”ю, біди не знаю,
Вип”ю на коня, ой, щаслива я.
Приспів.
На дорозі шум, бо до мене кум
Їде на коні, везе окуні.
Приспів.
Програш.
Кода.
