Струмки Мамина коса ^минус

Ой, чого та калина віти похилила – 
Чи багато цвіту, чи тяжка роса?.. 
Ой, чого так рано мама посивіла? 
А була у неї золота коса. 
 
Мамині дороги, мамині тривоги 
Простелила доля у незнану даль. 
За ворота вийде, стане край дороги, 
В коси заплітає сивини печаль. 
 
Стеляться тумани долами-лугами, 
Стеляться тумани на глибокі сни... 
Гей, дорого дальня, поверни до мами 
Буде в її косах менше сивини.