Дмитро Гнатюк Два кольори ^{минус №3}

1як я мали збирався навесні
піти у світ незнаними шляхами
сорочку мати вишила мені
червоними і чорними нитками

Пр
Два кольори мої два кольори
оба на полотні в душі моїй оба
два кольори мої два кольори 
червоне- то любов а чорне - то журба

2мене водило в безвісті життя,
та я вертався на свої пороги
переплились як мамине шиття
мої сумні і радісні дороги

Пр

3мені війнула в очі сивина
та я нічого не везу додому
лиш горточок старого полотна
і вишите моє життя на ньому

Пр