Владимир Верминский Ой, у полі рута, рута ^минус

1к.
Ой, у полі рута, рута, на тій руті квітка.
Шануй мене, мій миленький, бо ня лиш крихітка.
Як не нимиш шанувати – не будеш ня мати,
Бо я тобі не грушечка в саду коштувати,
2к.
Бо грушечку покуштуєш тай далі закинеш,
А без неї молодої марно ти загинеш.
Було тобі не рубати зеленого дуба,
Було тобі тай не брати, колим ти не люба.
Програш
3к.
Було тобі не рубати зеленого дуба,
Було тобі тай не брати, колим ти не люба.
Було, милий, не ламати зелену ліщину,
Було, милий, тай не брати молоду дівчину.
Програш
На-на-на...