Земля батьків, моя земля,
Степів таврійських тишина.
Блакить озер, барвінку цвіт,
Дитячий сміх лелечий крик.
Світанки зоряні твої,
Весняні теплії дощі.
Зелене жито і жнива -
Це все моя земля.
Далеко, де Єрусалим,
У тім краю Христос ходив.
Він Україну не забув,
У світ закоханий Він був.
Бо в муках Він страждав за всіх,
Щоб був похований твій гріх.
Щоб ти мав вічне майбуття,
Подарував життя.
Брати та сестри у Христі,
То ж будьмо, як один усі.
З молитвою до Бога звать,
Наш край від сну пробуджувать.
Давайте ж часом цінувать,
Христу його щоб віддавать.
А Він поможе вірю я,
Проснеться вся Земля.
