Стежина дитинства
1)Я дитинства стежиною йду,
Вітер ніжить тендітні тополі,
Ти стоїш в світанковім саду
Рідна-рідна і мила до болю.
Приспів:
Люба вчителько — зоре ясна,
Я піду крізь роки за тобою,
Бо звучить в твоїм серці струна
Доброти і святої любові.
2)Тепла усмішка карих очей,
Як колись, зігріває півсвіту,
І дитяче тендітне плече
Пестять коси, що інеєм світять.
3)Ти мене повела у світи
І дала мені крила орлині,
Щоб могла я небес досягти
І вклонитися неньці-Вкраїні.
4)Посивілі уже явори,
Заглядають у класи крізь шибки,
І під сонячний сміх дітвори
Ріки часу спливають так швидко
