Знала б ти, як мені жаль,
Знала б, як в грудях болить,
Бачила б туги моєї лице,
І не потрібно б було говорить.
Неважливо, що я сказав,
Важливо, що сказала вона -
Я все почув і все зрозумів,
Та вона і, в принципі, не дурна.
Приспів:
Знову один стою, |
Знову палю, мамо, знову. |
А вітер душу мою, |
Гойдає, як гілку соснову. | (2)
Блін, який печальний момент,
Ну як тут не налити в стакан.
Ніби вже знайшли п'ятий елемент,
Розділивши його пополам,
І неважливо, що я сказав,
Важливо, що сказала вона -
Я все почув і все зрозумів,
Та вона і, в принципі, не дурна.
Приспів. (2)
