В полі одинокая тополя
Одинока наче моя доля
Доля невесела, нелегка
Стала біллю в сердці козака
Як не вітер в полі, так туман
Як не пекло знову, так зима
І ніяка птаха не летить
Бо ніхто не хоче в полі жить
Я тополю ніжно обійму
Свою долю тихо прокляну
Ти у гості більше не чекай
Бо поїду я за небокрай
Десь далеко у чужім краю
Може пару я собі знайду
А не знайду згину так і знай
Стану птахом ти мене стрічай
В полі одинокая тополя
Зустрічає нову свою долю
Одинока птаха вьє гніздо
Разом буде краще все одно
Одинокий тополь среди поля
Одинокий, словно моя доля
Доля одинока и горька
Встала болью в сердце казака
Как не ветер в поле, так туман
Как ни пекло снова, так зима
Птицы не желают гнезда вить
Ведь никто не хочет в поле жить
Я тихонько тополь обниму
Свою долю тихо прокляну
В гости больше ты меня не жди
Ведь поеду я на край земли
Где-то далеко, в чужом краю
Может пару я себе найду
Не найду, так сгину, так и знай
Стану птицей - ты меня встречай
Одинокий тополь среди поля
Новую встречает свою долю
Одинокий ворон вьёт гнездо
Вместе будет лучше все равно