Як довго я Тебе шукав, жевріла в серці віра,
По світі довго я блукав та кожен день був сірий.
І доля, що мене вела, дорогою за обрій.
Любов на серці ожила, у мене, Боже добрий.
Дякую Тобі, що Ти мені повірив
Життя моє в Твоїх руках,
Що лине в небеса, у вирій, Боже,
Дякую Тобі, що бачу я схід сонця.
І чую, як луна в садку, спів солов‘я - душі віконце.
Незнаю скільки ще мені, плекати в серці мрію.
Незгасли багряні вогні, назустріч вітер віє.
До Тебе по стежині йду, по вірі і так щиро.
Якщо десь на шляху впаду, спаси, дай серцю миру.
