Біля вечорових мовчазних воріт
Зупинилась мати, дивиться у світ.
І нема печалі глибшої, ніж та,
Що в її чеканні та й на всі літа.
Приспів:
Пробач нам, мамо, за всі розлуки,
За темний смуток і білий плач.
Цілую ніжно ласкаві руки,
Пробач, матусенько, пробач.
2.
З-під хустини в неї мрево сивини,
З хати розлетілись доньки і сини,
І нема любові іншої, нема,
Тої, котра серце мамине трима.
Приспів.
Програш.
Цілую ніжно ласкаві руки,
Пробач, матусенько, пробач.
3.
Материнська доля складена з надій,
З тьми вона ясниться в доброті своїй.
І немає правди вищої ніде,
Тої, що до мами на уклін веде.
Кода.
