Маряна Нестайко Я твоєю стала ^минус

Ти украв, як циган, з неба ясне сонце
І приніс до мене жар його в долоньці.
Світло сонця очі засліпило –
І твоєю стала я.

Приспів:
Я твоєю стала в ніч п'янку,
Сльозою щастя впала на щоку,
В серце залетіла піснею...
Я грішна із тобою, грішна я...

Ти украв, як циган, з неба зірку ясну,
Щоб вона ніколи поміж нас не гасла.
Сяйво зірки душу полонило – |
І твоєю стала я.            | (2)

Приспів. (2)

Де ти, там я.
Де я, там ти!..

Приспів. (2)