Розпустили кучері дівчата,
Ще й підвели брови для краси.
Тільки ти роби, як вчила мати,|(2)
Не обрізуй русої коси. |
Хай вона росте густа та пишна
Чорнобровим хлопцям на біду.
Я ж тобі, моя чарівна вишне, |
Сам троянди в коси заплету. | (2)
Стану рано вранці до схід сонця,
Назбираю квітів запашних.
Що є краще за дівочі коси,
Ще й троянди вплетені у них. | (2)
Кажуть, всі дівчата однакові,
Та одна у сни мої ввійшла, -*
Полонила серце юнакові, |
А ключі від свого не дала.