Слова Ігоря Павлюка, музика Ярослава Музики
Я тебе ніс, як свячене вино у долонях,
Десь аж туди, де нема ні вина, ні вини.
Голі русалки пливли на некованих конях.
Ох і пливли ж, наче зняті крильми зі струни.
Я тебе в ніч у траві ворожбитській розхлюпав
І по краплині вустами збирав, наче мед.
Ох же і люба мені ти! Ох же і люба!
Ти – моя муза, а я – твій осінній поет.
Приспів:
Давай вино запалим грішне
В ту ніч п’янку, в ту ніч всевишню.
Святе вино вип’єм за нас,
Як перший раз, як перший раз...
Відстань між нами, неначе між струнами пісня.
З раю прийшла ти до мене, туди й поведеш.
Нам починати веселе весілля вже пізно,
Але кохатись, кохатись ми можем без меж.
Знову нестиму тебе, як вино у долонях,
Милу, наївну, у травень трави, що мине.
Бачив тебе я на древніх, як небо, іконах,
Ти молитовно й шалено любила мене.
