Ти бачиш людей мільйони
Розходишся з ними в шляхах.
І погляд на тих незнайомих
Це спроба змінити їх шлях.
Щодня ти проходиш крізь сотні
Розгублених часом облич
Ти бачиш лиш те що назовні
Не бійся, у очі вдивись
Що я намалюю в уяві коли вперше бачу тебе?
Хотілося б більше сказати тобі, незнайоме лице.
Пройдеш, не помітиш мій погляд і так сто разів проминеш,
Твій шлях, ти ідеш ти такий не один, ти шукаєш мене, мене.
Шукаєш в людських ти безоднях,
Вдивляєшся лиш в пустоту.
Щоразу десь осторонь пройдеш
Й не бачиш душі ти красу.
Моє серце, сонце моє, ти є сила моя й воля
Віддай мені своє серце – я відкрию тобі все
