Жаль холодом, не кришталь за столом дзвенить, тремтить.
Чуєш нутром, як печаль у мені мовчить.
Трохи пекло, як ділили на двох усе тепло.
Ніжно цілуй, не зруйнуй моє доміно.
[Приспів, Христина Соловій]:
І від твого форте було мені п'яно,
Я гарячим воском для тебе стала.
Та любов, як пісня - завтра буде пізно;
Холодно чи тепло - ми з тобою різні.
[Куплет 2, Христина Соловій]:
Від твоїх слів виростають на вікні крижані квіти.
Як би мені та самій не зледеніти.
Щось з тобою зимно - мені вже все одно;
Тільки не ламай, не зруйнуй моє доміно.
[Приспів, Христина Соловій]:
І від твого форте було мені п'яно,
Я гарячим воском для тебе стала.
Та любов, як пісня - завтра буде пізно;
Холодно чи тепло - ми з тобою різні.
І від твого форте було мені п'яно,
Я гарячим воском для тебе стала.
Та любов, як пісня - завтра буде пізно;
Холодно чи тепло - ми з тобою різні.
Холодно чи тепло ми з тобою різні.
