Припаду до Твоїх грудей,
Свої рани з Твоїми з’єднаю.
Радість днів і смуток ночей
Я Тобі віддаю і згоряю.
Я згоряю у Твоїх очах,
Що мого беззаконня не бачать.
Ти гріхи мої ніс на плечах
І зумів мені Бог мій пробачить.
Ти ранами своїми ,мій Боже,
Мене від прокази зцілив.
Ніхто погубити душу не зможе,
Якщо Ти її полюбив.
І несеш на руках через терня
Мене до зірок навпростець.
В душі позасіював зерня...
У Тобі й початок, й кінець.
Припаду до Твого Хреста,
В ньому сила, у ньому спасіння.
Не приношу без Тебе плода,
Без води висихає коріння.
Знаю я що не раз і не два
Помилятись в дорозі я буду.
Та Твої животворні слова
Я, Ісусе, повік не забуду.
