Юрій Васильківський Коли годинник б'є ^минус

Сніги, сніги навкруг. Зима кружляє знов.
Згадаю погляд твій – у нім моя любов.
У новорічну ніч – я запалю  свічу.
У новорічну ніч – до тебе полечу.

      Коли годинник б’є, 
      я п’ю за спокій твій,
      За нас, за щастя час 
      Та радощі нові,
      Кохання принесе 
      цей дивний Новий рік,
      Я п’ю за спогад наш 
      Який в душі зберіг.

Дзвінок. Твій голос там – далеко – але тут…
І будеш ти моя, коли сніги зійдуть
Прошепотіла ти: «Люблю…». Слова твої
У білий сніг вплелись, який спада до ніг…

У слухавці – ти теж – святкуєш рік новий…
Вогні нас кличуть – їх – долонями злови!..
Щоб не забути цю розмову уночі,
Навкруг  біліє сніг і серце так кричить…