Де б у світі не бувала, і не бачила чого,
Та, напевно, не зрівняти краю рідного свого.
Тут поезії Шевченка, тут мелодії Чурай,
Тут жива козацька слава, ти ж її не забувай.
Приспів.
А я подивлюся в небо синє - синє,
На колосся жовте, на рясні поля.
І промовлю: – Слава! Слава Україні!
Це – моя святиня, це – моя земля.
Жити б де не довелося, завжди милий рідний край,
Незабутня щедра осінь, срібні зими і розмай.
Як же можна не любити землю різної пори…
Де малює барви літо, в синьо – жовті кольори.
Приспів.
А я подивлюся в небо синє - синє,
На колосся жовте, на рясні поля.
І промовлю: – Слава! Слава Україні!
Це – моя святиня, це – моя земля.
Програш.
Приспів.
А я подивлюся в небо синє - синє,
На колосся жовте, на рясні поля.
І промовлю: – Слава! Слава Україні!
Це – моя святиня, це – моя земля.
