Все сказано
І зроблено, тоді
Що дотепер тримає?
Зробити крок
Занадто ми слабкі
Даремно час минає
Розумієш
Коли немає більше слів
Не треба мучити один одного
Пройдено
I ми німі
Бо що нам тоді казати
Коли навіть океани
Мають завжди кінець?
І ми німі
Ми тонемо так, безмовно
Хто першим покине човен
Кому ввірветься терпець?
Прокинешься
В кімнаті мертвий штиль
А у дзеркалі байдужість
Залишаться
Розмови всі нічні
В минулому незрушнім
Розумієш
Коли немає більше слів
Не треба винного шукати нам тепер
Відтепер
I ми німі
Бо що нам тоді казати
Коли навіть океани
Мають завжди кінець?
І ми німі
Ми тонемо так, безмовно
Хто першим покине човен
Кому ввірветься терпець?
I ми німі
Бо що нам тоді казати
Коли навіть океани
Мають завжди кінець?
