Коли я був ще геть малим, побачив тебе й зрозумів,
Що красивішої мені навряд чи знайти.
Ти розквітала, я ж мужнів, з тобою плакав і радів…
Ох, скільки разом ми пройшли за всі ці роки!
Україна моя!
Україна моя!
Тут ліси,
Тут поля,
Гори й сині моря!
Яка ж вона прекрасна,
Україна моя!
Сором’язлива і струнка, у вишиванку вдягнена.
А синьо-жовті кольори у коси вплелись.
Незламна і нескорена, Богом поцілована,
Від неї неможливо погляд свій відвести.
Україна моя!
Україна моя!
Тут ліси,
Тут поля,
Гори й сині моря!
Яка ж вона прекрасна,
Україна моя!
Візьму гітару й заведу пісню, як тебе люблю.
І най її почують всі дорослі й малі!
Гуляючи по вулиці, із посмішкою на лиці,
Згадай, що ти є вдома, ти - на рідній землі!
Україна моя!
Україна моя!
Тут ліси,
Тут поля,
Гори й сині моря!
Яка ж вона прекрасна,
Україна моя!
