1. Пролягла дорога від твоїх воріт
До моїх воріт, як струна.
Тож, чому згубився мій самотній слід,
Знаєш ти одна, ти одна.
Зимна осінь ще стежки листям не покрила,
Бо до тебе на весні знов повернусь, мила.
Твої руки я візьму знову в свої руки,
Не розквітне поміж нас жовтий цвіт розлуки.
П/в: Не ховай очей блакитних промінь,
Заспівай мені в останній раз.
Пісню ту візьму собі на спомин,
Пісня буде поміж нас.
Бо твій голос, бо твій голос щедра повінь
Диво-колос загадковий нею повен,
Жовтий лист впаде і виросте зелений,
А ти в пісні будеш завжди біля мене.
2. Як зійдуть із гір сніги потоками,
Ой, глибокими, на весні,
Задзвенить дорога - стане спокоєм
В далині мені, в далині.
Зимна осінь ще стежки листям не покрила,
Бо до тебе на весні знов повернусь, мила.
Твої руки я візьму знову в свої руки,
Не розквітне поміж нас жовтий цвіт розлуки.
