Прожив немало на землі,
Усе як у сні було і не стало
Літа мої як журавлі
Кудись летять і не вертають.
А далі ще куди іти
Лягли на очі тихі тіні
Кому свою журбу нести
Гарячих скронь холодний іній.
Приспів (2):
Тепер я знаю що робить,
Якого берега триматись
Прийшла моя щаслива мить
З Хрестом навіки поєднати.
Все перегіркло як полин,
Усе що мав що не збулося
Все відійшло як часу плин
Журба лишилася і осінь.
Ген вдалині сніги горять,
І підступав все більший відчай
Але ж горить горить зоря
Вона мене до Бога кличе.
Приспів (2).