Я бачу навколо каміння і квіти,
Міста і вокзали, і сонце, і сніг.
Я буду чекати, я буду хотіти
Їх бачити знову і знову до них!
Я їду додому, до тебе додому,
Де очі знайомі і завжди нові!
Я їду додому, до тебе додому…
Які ж вони довгі, ті ночі і дні!
А, знаєш, буває, що далі не можу
Піднятися зовсім в полоні оков.
Але, відчуваю, невидима сила
Мене підіймає, і знову, і знов.
Я їду додому, до тебе додому,
Де очі знайомі і завжди нові!
Я їду додому, до тебе додому…
Які ж вони довгі, ті ночі і дні!
Я їду додому, до тебе додому..
Я їду додому, до тебе додому,
Якi ж вони довгi тi ночi і днi!
Я їду додому, до тебе додому,
Де очі знайомі і завжди нові!
Я їду додому, до тебе додому…
Які ж вони довгі, ті ночі і дні!
