Усі хочуть зажурити її,
А вона всміхається.
Усі хочуть підкорити її,
А вона пручається.
Нікому не належить її серце,
Нескорене серце її.
Мабуть, тут на землі вона є перше,
Що так до вподоби мені.
Приспів: Така собі у світі є мала
Моя країна.
І, звісно, в неї є своє ім’я –
Україна!
Її врода хвилює в моїх жилах кров.
Така собі красива мала.
Відчуваю завжди її турботу й любов,
Де б не був я.
Вона знає собі ціну,
З ким завгодно не спілкується.
Не встромляє ножа в спину,
Ідіотам не дивується.
Бо нікому не належить її серце,
Нескорене серце її.
Мабуть, тут на землі вона є перше,
Що так до вподоби мені.
Приспів: Така собі у світі є мала
Моя країна.
І, звісно, в неї є своє ім’я –
Україна!
Її врода хвилює в моїх жилах кров.
Така собі красива мала.
Відчуваю завжди її турботу й любов,
Де б не був я.
Приспів: Така собі у світі є мала
Моя країна.
І, звісно, в неї є своє ім’я –
Україна!
