Микола Кондратюк Ластівка ^минус

До вікна мойого теплий промінь ластиться,
 Синьооке небо в шибку загляда.
 Прилетіла ластівка голубою ласкою |
 До моєї хати, до свого гнізда. | (2)

Ластівка щебече під моєю стріхою,
 Від зорі до ночі човником снує.
 Весняною втіхою і любов’ю тихою |
 Облітає серце молоде моє. | (2)

Дівчинонько горда, глянь, як промінь ластиться,
 Вже останню кригу понесла вода.
 Прилетіла ластівка голубою ласкою |
 До моєї хати, до свого гнізда. | (2)

Не лишай так скоро мого двору, ластівко,
 Ти, холодний вітре, не тривож села.
 Дай напитись ласкою, дай нажитись казкою, |
 Та не дай зазнати літа без тепла. | (2) 

leka