Володимир Войцеховський Гуцулка Ксеня ^{Ожидает модерации}

1. Темна нічка гори вкрила,
Полонину всю залила,
А в ній постать ніжнобіла, -
Гуцул Ксеню в ній пізнав.

Він дивився в очі сині,
Тихо спершись на соснині,
І слова палкі любові
Він до неї промовляв:

П-в:
Гуцулко Ксеню,
   Я тобі на трембіті
   Лиш одній в цілім світі
   Розкажу про любов.

   Душа страждає,
   Звук трембіти лунає,
   А що серце кохає,
   Бо гаряче, мов жар.

2. Вже пройшло гаряче літо,
Гуцул іншу любив скрито,
А гуцулку чорноброву
Він в останню ніч прощав.

В Черемоші грали хвилі,
Сумували очі сині,
Тільки вітер на соснині
Сумну пісню вигравав: