Гордей Гладкий Зоре моя вечірняя ^{минус №2}

Зоре моя вечірняя, 
Зійди над горою, 
Поговорим тихесенько 
В неволі з тобою. 
 
Розкажи, як за горою 
Сонечко сідає, 
Як у Дніпра веселочка 
Воду позичає. 
 
Як широка сокорина 
Віти розпустила... 
А над самою водою 
Верба похилилась,– 
 
Аж по воді розіслала 
Зеленії віти, 
А на вітах гойдаються 
Нехрещені діти.