Калатало так серденько моє
Ніби бігло сходами,
Калатало такт підвіконням дощ
Сльозами холодними.
Майже двоє та всюди мегаполіс,
Майже шепіт та я втрачаю голос,
Невідомість безмежна ніби космос,
Я і ти ніби згубuли компас.
Може на чистий лист все змиє злива,
Між подушками ніби прірва, сльози,
Твій погляд - ніби на вугіллі боса,
Поки любов не вкрилась кригою мене зігрій.
Калатало так серденько моє
Ніби бігло сходами,
Калатало такт підвіконням дощ
Сльозами холодними.
Калатало так, калатало так,
калатало так, калатало так,
калатало так, калатало так,
калатало так!...
Невідомо, що буде далі з нами,
Повідомлень з чужими іменами
Стало більше як пауз між рядками,
З рідних ми незнайомцями знов стали.
Може на чистий лист все змиє злива,
Між подушками ніби прірва, сльози,
Твій погляд - ніби на вугіллі боса,
Поки любов не вкрилась кригою мене зігрій.
Калатало так серденько моє
Ніби бігло сходами,
Калатало такт підвіконням дощ
Сльозами холодними.
Калатало так, калатало так,
калатало так, калатало так,
калатало так, калатало так,
калатало так!...
: Калатало так серденько моє
Ніби бігло сходами,
Калатало такт підвіконням дощ
Сльозами холодними...
