Володимир Войцеховський і Ольга Монастир... Букет рожевих (bek) (My)

. Ти світ моїх очей, 
моє сонце ,моя мрія. 
І тепер я розумію,    
чом не сплю ночей . 

Мабуть це твої: 
лиш ілюзії, уява. 
Та хіба ж я маю право, 
снитися тобі? 

П-в 
Я принесу тобі букет рожевих півоній, 
і поцілую в теплі долоні. 
І на майбутнє вже від сьогодні, 
ти будеш моя. 
 
Але коли ти цього просто не захочеш, 
то не ховайся “маскою ночі”, 
а відкажи мені прямо в очі: 
“я не твоя”. 

2. І твої вуста, 
буду завжди пам`ятати, 
як півоній аромати... 
Ти, моя весна. 

Дотик рук твоїх, 
я відчути знову хочу. 
Неймовірні твої очі 
сняться знов мені.