Десять років пройшли, як мить, я дивився на білий світ,
У далекім краю я даремно блукав, долю свою шукав.
І не думав ніколи я, десь мандрую в чужих краях,
Що на рідній землі у вишневім гаю долю лишив свою.
Гей, українонька, ти моя зіронька, мрія чарівна моя,
Сонечко яснеє, будемо щасливі, може колись ти і я.
Гей, українонька, ти моя зіронька, втрачене щастя моє,
Все, що прохаю, коханая дівонька, не забувай мене.
Забуваю про біль і сни, ти прохання моє здійсни.
Знаю, що не моя і у тебе сім’я, все розумію я.
Та лунає ще голос мій у полоні юнацьких мрій,
Хай же вітер тобі ці слова донесе – «Ти пам’ятай мене».
Гей, українонька, ти моя зіронька, мрія чарівна моя,
Сонечко яснеє, будемо щасливі, може колись ти і я.
Гей, українонька, ти моя зіронька, втрачене щастя моє,
Все, що прохаю, коханая дівонька, не забувай мене.
