Мені вже певно так судилось, встрічатись й розлучатись знов,
Згорнувши руки, ніби крила, до тебе знову я прийшов.
В розлуках наших та прощаннях, я признаюсь, моя вина
Та мовлю вперше і востаннє: для мого серця ти одна.
Приспів:
Я приходжу, я йду до тебе знову
На душевну, як на сповіді, розмову.
Я приходжу, щоб тобі ще раз сказати,
Що у цілім світі ти найбільше свято.
Тобі доземно я вклонюся за те, що довго ждеш мене
І власній долі посміхнуся, щоб забувалося сумне.
Біжить моя любов по сліду і я благаю підожди,
Колись до тебе я приїду, щоб залишитись назавжди.
Приспів (2)
