“Мамина криниця” (Віктор Павлік).
1. Під вишневим тихим літнім садом,
Де п’янить бузку пахучий цвіт,
Де звисають грона, грона винограду,
Там криниця мамина стоїть.
2. Мов життя, криниця та глибока,
Наче свідок тихий мовчазний,
В ній усе сплелося: радощі й неспокій
І мого дитинства світ ясний.
Пр-ш.
– МОДУЛЯЦІЯ –
3. Іще раз, коли іду до дому,
Чи з порога рідного іду,
Бачу я завжди з дитинства ту знайому,
Мамину криницю у саду.
Пр-ш.