Тарас Чубай Повіяв вітер степовий ^минус

C G
Повіяв вітер степовий,
C
Трава ся похилила.
F G |
Впав в бою козак молодий, |
C | (2)
Дівчина зажурилась. |

А був то хлопець молодий,
Його б лишень кохати.
Він впав, як той сухий листок, |
Повік буде лежати. |(2)

Летить ворон з чужих сторон,
Та й жалібненько кряче
Вставай, козаче молодий, |
Твоя дівчина плаче. |(2)

Заплаче мати не одна,
Заплаче чорнобрива.
Що не одного козака, |
Сира земля накрила. |(2)