Із туману рано Сонечко спливає
Там дівчина пісню сумно співає
Голос розливався понад тихим ставом
Та понад Землею, де вона зростала.
Все лихе розвіє серденько зігріє
В радості, тривозі, в далекій дорозі
Про любов та віру, про добро без міру
Рідну землю й волю та про нашу долю.
Чи ж тобі ще треба тільки чисте небо
Тільки трави в росах та поля в покосах
Щоби розливалась, у росі купалась
Пісня українська та не забувалась.