Ой чого ж калина віти розпустила
Чи багато сонця чи важка роса
Ой чого ж так рано мати посивіла
А була у неї золота коса
П-Ш
Мамине безсоння мамині тривоги
Розстелила доля у не званну даль
За ворота вийде стане край дороги
Коси заплітає сивини печаль
П-Ш
Стеляться тумани долами лугами
Стеляться тумани на глибокі сни
Ой догога дальня повертай до мами
Буде в її косах меньше сивини