ПЛАКАЛА КАЛИНА
Він упав раненько, тільки день зайнявся,
чула, як тихенько з ненею прощався.
Хрестик у долоні, на устах молитва,
смерті слід на скроні залишила битва.
Плакала калина, з вітром говорила: -
Розпитай по світу, чия тут могила?
Молодий хлопчина, мав він очі сині.
Чи Роман із Львова, чи Тарас з Волині?
Я йому гілками, очі закривала,
за невинну душу, Господа благала: -
Отче Наш Небесний, дай спасіння сину,
що в бою загинув, та за Україну.
Пригорнися, вітре, до чиєїсь хати,
де біля ікони на колінах мати.
Ненька, як голубка, рано посивіла,
без хреста забута у степу могила...
Плакала калина, з вітром говорила: -
Розпитай по світу, чия тут могила?
Молодий хлопчина, мав він очі сині.
Чи Роман із Львова, чи Тарас з Волині?
Всім героям слава !!! Слава Україні !!!
