Зробила
Милого мила зі скла та впустила.
Боліло
Потім його притуляти до тіла.
Та хто болю уникає,
Той хто фільтри вимикає.
Цілує, а тоді питає,
Бо, як полюбила мила, більше не питай!
Ой, мамо, на свята
Я не була свята
Впустила
Милого мила, а інша — вхопила.
Боліло,
До холодів, а тоді відпустило.
Зима так бо і працює:
Під сніг в платті і танцюєш.
Та й не питаєш, а цілуєш,
Бо, як полюбила мила, більше не питай!
Ой, мамо, на свята
Я не була свята
Мила-а-а, мила...
Ой, питає мама, де так довго була,
Мила, мила-а.
Ой, гуляла, мамо, вино біле пила,
Мила, мила-а.
По дахах я бігала,
В небо з милим падала.
А на ранок плакала,
Бо була так мало мила...
Ой, мамо, на свята
Я не була свята
Мила-а-а, мила...
