Коли ходила ти по хмарах.
Збиваючи дощі ногами.
І навіть вітер нив ночами.
Що завжди весело тобі.
Була ти часом не помітна.
Не вірила словам солодким.
Як квітка ніжна і тендітна.
У танці розкривалась ти.
Приспів:
Танцюй, босоніж в пустелі.
Малюй, на вікні дощем ти .
Люби як ніколи більше.
І байдуже, що скажуть інші.
Земля від танцю оживає.
Виходять ріки з берегів.
Сади в пустелі виростають.
Продовжуй і не треба слів.