Слова:Михайло Міщенко Музика: Петро Карпук
Милувався я Бугом погожої днини,
Та, стомившись, на камінь присів відпочить.
I в уяві своїй полетів до Волині,
Де в гаю калиновім хатина стоїть.
Приспів:
Волинь моя,
Волинь лелеча і казкова,
Замріяних лісів світанки гомінкі...
До тебе щовесни я їду на розмову
Скупатись у дитинстві
І в пам'яті батьків...
Рідна хата батьків, що вже стали над світом
Освятила в майбутнє стежину мою.
Тож до них щовесни їдуть правнуки й діти,
Щоб продовжити пам'ять родинну свою...
Приспів.
Є у мене сім'я і кохана дружина,
А навколо над Бугом врожайні поля.
Бузький край і Волинь то одна Україна,
Неповторна і рідна Вітчизна моя!
Приспів.