Зоря моя вечірняя зійди над горою
Поговорим тихесенько в неволі з тобою.
Розкажи як за горою сонечко сідае,
Як у Дніпра веселочка воду позичає,
Як широка яворина віти розпустила,
А над самою водою верба похилилась.
Як сон-трава при долині вночі розцвітає
А про людей ..Та нехай їм .Я їх, добрих, знаю.
Добре знаю. Зоре моя!Мій друже єдиний!
І хто знає, що діється в нас на Україні?