Я народився й жив у Транскарпатії.
Як був малий, писав вірші й елегії.
У вісімнадцять лиш кохання пізнав,
Та ось невдача в глухий кут себе загнав.
Заболіло моє серце, утрачоне моє щастя.
Нема свята, нема забави. Ой ой ой!
Бай, бай , Соломія!
Бай, бай , Соломія!
Бай, бай , Соломія!
Тобою не хворію, ай а!
Бай, бай , Соломія!
Бай, бай , Соломія!
Бай, бай , Соломія!
Від горя не чорнію, ай а!
Та йшли роки, стрибали в гору смерічки.
Робились ріки із маленьких потічків.
Забуло серце про кохану мою.
Та написав про це нову елегію
Заболіло моє серце, утрачоне моє щастя.
Нема свята, нема забави. Ой ой ой!
Бай, бай , Соломія!
Бай, бай , Соломія!
Бай, бай , Соломія!
Тобою не хворію, ай а!
Бай, бай , Соломія!
Бай, бай , Соломія!
Бай, бай , Соломія!
Від горя не чорнію, ай а!