Христос вийшов з храму із учениками
І сів на Оливній горі, –
Скорбними словами, святими устами
Учив своїх милих друзів.
Скажи нам, Учителю, слово останнє,
Ще доки Ти з нами будеш?
Скажи нам, Учителю, як то все буде,
Коли Ти судити світ прийдеш?
У світі почуєте слухи воєнні,
Бо встане народ на народ,
І будуть недуги і голод настане,
І братськая кров потече.
І зменшиться віра, погасне надія,
В серцях охолоне любов.
І многії люди тоді спокусяться,
Проллють неповинную кров.
Коли ви гидоту побачите в храмі,
То знайте, що Суд при дверях.
Вважайте, щоб двері для вас не закрились,
Держіть ви світильники в руках.
Великеє горе охопить всю землю,
І страшнії муки прийдуть.
Тоді скажуть люди: „Впадіть на нас гори,”
Та гори на них не впадуть.
І в тії хвилини бажатимуть смерті,
Та cмepть від людей утече...
І хто в той час буде на даху чи в полі,
Нехай він додому вже не йде.
І сонце померкне, не дасть місяць світла,
І зорі із неба спадуть;
І мертві воскреснуть, й земнії народи
Прийдуть на Божественний Суд.
З небес прийде в славі Син Божий на землю,
І буде, як сонце, сіять;
І зібрані чада побачать Ісуса,
І в радості будуть стрічать.
