Хто вони?
Ті, що нам суддями
Стали, були людьми
І перестали в мить.
І так безжалісно
Зрадили небесам.
І ти собі зрадиш сам,
Якщо ти повіриш їм.
Як вони
Нині назвуть мене?
Нині штовхнуть мене.
Впасти навколішки
Невже їм дозволиш ти,
Вічна моя печаль?
Ти не впізнав в мені
Долю свою, на жаль.
Приспів:
А я люблю
І байдуже,
А я люблю
Я хочу все і вже.
І я, як сніг, падаю
Лише до твоїх ніг.
І всеодно мені,
Що тану, тану, тану
На землі.
Що вони
Скажуть у спину нам?
У мене не питай,
Ти їм дозволив сам.
Як же мені шкода,
Ти віриш у слова.
Слова - порожній звук,
Правда - то серця стук.
Приспів. (2)
