Це білі стіни у хаті моїй вже з розуму зводять давно
А я ж розмальовував сам їх
Світлим було щоб наше життя і житло
Але тут сонця не видно
Ні зорі, ні вікон, людей, ні дверей
І тебе… ти сказала “I’m sorry”, пробач, извини
Давай в іншому може житті
Сам, сам, я буду сам. Я вже так звик давно.
З ранку чайник щось бормоче, випив, заппригнув в штани і пішов.
Я в ТЦ знаю все, де що куди і як
Та не купую нічого крім кави бо так просто хочеться зранку аби хтось мені побажав
Гарного дня, Е Е Е, Йо, Гарного дня Е Е Е,
Гарного дня, Е Е Е, Йо, Гарного дня Е Е Е
А яка чудова весна, ай на вулиці просто прекрасно,
Ми могли би блукати до ранку, зірки рахувати, дивитися на світанки
Вдвох, так можна далеко, швидко, можна самому
Але часом так хочеться обійнятись і разом прокинутись вранці
Сам, сам, я буду сам. Я вже так звик давно.
З ранку чайник щось бормоче, випив, заппригнув в штани і пішов.
Я в ТЦ знаю все, де що куди і як
Та не купую нічого крім кави бо так просто хочеться зранку аби хтось мені побажав
Гарного дня, Е Е Е, Йо, Гарного дня Е Е Е,
Гарного дня, Е Е Е, Йо, Гарного дня Е Е Е
