Доля козака
Вступ.
1.
Йшли з походу козаки, грілась шабля від руки,
А дорога впала їм до долу.
Через поле, через ліс переможний поклик ніс,
Повертались хлопці вже додому.
Приспів.
Ось така вона, така, дивна доля козака,
То у бій вона зове, то з походу.
А дівчина при вікні жде на нього ночі й дні,
Рушничками стелить ніжну вроду,
Рушничками стелить ніжну вроду.
2.
Відсурмилася сурма, ворогів уже нема,
Материнським словом пахне гречка.
Їхать треба день чи п’ять, коні дзвінко тупотять,
Рідна хата зовсім недалечко.
Приспів.
Програш.
3.
Славні хлопці-козаки показали міць таки,
Не схилили голову в знемозі!
Завиднілося село - прояснилося чоло -
Зустрічайте, мамо, на порозі!
Приспів – 2 рази.
Пауза.
Приспів.
КОДА.
