Вкрала моє серце, серце хулігана, забрала до себе в полон.
Я звичайний хлопець, а вона то файна, бачила Паріж та Ліон.
Краду з поля квіти, на метро доїду, іншим всім скажу я па-пам.
Бо в цілому світі не знайду я більше гарної таку як вона.
А вона, вона, вона, хуліганочка моя, зводить з розуму мене кожен день.
А вона, вона, вона, хуліганочка моя, і без неї я не бачу себе.
Звідки ти така вся, *там більш таких немає,* я не знаходжу місця собі.
Я в тебе повуха, *а я тебе не знаю,* але будеш моя назавжди.
А вона, вона, вона, хуліганочка моя, зводить з розуму мене кожен день.
А вона, вона, вона, хуліганочка моя, і без неї я не бачу себе.
А вона, вона, вона, хуліганочка моя, зводить з розуму мене кожен день.
А вона, вона, вона, хуліганочка моя, і без неї я не бачу себе.