Їхали козаки полем, притомились у них коні,
Там біля озерця дівчина з відерцем
Хлопцям воду подавала, ворон-коня напувала.
Очі сині-рай, вуста повні та й
Ніжки босі, руса коса, рай-дай, дай.
Милувалися красою, та ще й довгою косою,
Глянув в очі сині, в серденько дівчини,
Відклянявся козаченько, зажурилась дівчинонька.
Очі сині-рай, вуста повні та й
Ніжки босі, руса коса, рай-дай дай.
Там брат коника сідлає, військо славне доганяє,
Знайшов коня вороного, козаченька молодого,
Поверта до озеречка, не плач милая сестричко.
Очі сині-рай,вуста повні та й
Ніжки босі, руса коса, рай-дай дай.