Як ішов я опівночі
Понад тихою водою,
Зачерпнув у руки срібло
Те, що місяць там залишив,
І зробив я з нього перстень...
А як сонце привітало
Мене вранці в чистім полі,
Я знайшов вінок з барвінку,
Недоплетений учора,
І зробив я з нього перстень...
Приспів:
Два перстені – то для тебе,
Вибирай же, люба.
Два перстені – то твій усміх,
А твій усміх – моя згуба.
Два перстені дня і ночі,
Ти візьми з собою.
Як знайти мене захочеш,
Кинь їх вранці за водою.
Знову осінь нам приносить
В злотих кронах неба просинь, –
Злива дивних барв довкола
І вітрів віолончелі.
Не сумуй за веснотравнем.
Бо ж мелодію забуту
Два перстені нагадають,
Нагадають, як забудеш,
Не знайдеш і не полюбиш.
Не сумуй за веснотравнем.
Приспів:
Пр-ш.
